ОСНОВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ПОТЕНЦІАЛІВ РУХОВИХ ОДИНИЦЬ ЗАПИСАНИХ ЗА ДОПОМОГОЮ КОНЦЕНТРИЧНОГО ГОЛКОВОГО ЕЛЕКТРОДА

                                                                          Забродін К. Ю., Гелетка О. О.,
                                                                    аспірант, zabrodin.kostiantyn@nure.ua ,
                                                         к.м.н., лікар вищої категорії, geletka77@gmail.com

Голчаста або локальна ЕМГ метод за допомогою якого оцінюється електрична активність м’язу за допомогою введення голчастого електроду. Потенціал рухової одиниці (ПРО) представляє собою результат довільної
активації альфа-мотонейрону, аксону та групи м’язових волокон, таким чином аналіз ПРО дозволяє оцінити стан та роботу всіх складових рухової одиниці. ПРО являє собою більше ніж двофазне коливання, що має
доспайкову, спайкову та постспайкову частини ПРО характеризують наступні основні параметри (схема1):

I-II тривалість початкової або передспайкової частини ПРО ,
I-IV загальна тривалість ПРО,
II-III тривалість спайкової частини,
III-IV тривалість постспайкової частини ПРО,
Iнтервал A-B час нарастання первинно-негативного піку,
A-B амплітуда ПРО
Фаза 1, фаза 2, фаза 3 – фази ПРО
1,2,3,4,5 турни основного компоненту ПРО [1]

1. Початкова частина: від початку активації моторного потенціалу до першого позитивного повороту. Графічно це позитивне відхилення, характеристики якого залежать від відстані від області кінцевої пластини
до положення записуючого електрода. Якщо електрод знаходиться близько до зони кінцевої пластини, початкова позитивна частина ПРО може бути відсутня взагалі, форма хвилі ПРО в такому випадку починається з початкового відхилення вгору. У міру збільшення відстані між ділянкою кінцевої пластини та кінчиком електрода початкова частина стає все більш глибокою, а також збільшується її тривалість, яка є максимальною, коли електрод розташований біля крайньої моторної точки поблизу сухожилля.
2. Спайкова частина: між першим і останнім позитивними турнами. Ця частина в основному залежить від часової дисперсії потенціалів ПРО, коли вони проходять поблизу записуючого електрода. Спайк зазвичай має
один негативний пік, але може мати й кілька позитивних піків. Тривалість спайка вимірюється між виходом на ізолінію першого і останнього позитивного піку ПРО. Якщо ПРО записується в області кінцевої
пластини, початок ПРО та початок спайкової частини збігаються, оскільки перша позитивна фаза відсутня.
3. Час наростання негативного піку – час розвитку негативного піку від його максимальної позитивної точки до максимальної негативної точки (інтервал А-B, схема 1). Даний показник необхідно виміряти в першу чергу
до обчислення амплітуди, тому що збільшення часу розвитку негативного піку більше 500 мкс – потребує виключення даного ПРО із подальшої реєстрації та аналізу.
4. Постспайкова або кінцева частина: від початку останнього позитивного турну до кінцевої точки, де сигнал досягає ізолінії. Кінцева частина довша за попередні частини, оскільки вихід на ізолінію
поступовий [2]. Таким чином розглянуто основні характеристики потенціалу рухових одиниць, записаних концентричним голковим електродом. Визначено вплив просторового розташування електрода на параметри
ПРО, що має значення для електроміографічної діагностики.

Перелік посилань:
1. Команцев В. Н. Методические основы клинической электронейромиографии, Санкт-Петерург, 2006 р,
– С. 78 – 84.
2. Kimura Jun, Electrodiagnosis in desiases of nerve and muscle principles and practice, Oxford Univercity Press, 2020р.
– Р . 313-327.